заводити


заводити
-- ридати [X]

Толковый украинский словарь. 2014.

Смотреть что такое "заводити" в других словарях:

  • заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… …   Український тлумачний словник

  • заводити — [заво/диетие] о/джу, диеш; нак. о/д , о/д теи …   Орфоепічний словник української мови

  • заводити — 1 дієслово недоконаного виду допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати заводити 2 дієслово недоконаного виду завивати …   Орфографічний словник української мови

  • заводити — воджу, водиш, Пн. 1. Вести, підводити куди небудь, відводити. 2. Завести механізм годинника, щоб він йшов. 3. Плакати, завивати різними голосами, кричати …   Словник лемківскої говірки

  • заводити — плакати (што так заводиш) …   Лемківський Словничок

  • знайомитися — (заводити знайомство з ким н.), спізнаватися, спізнатися, пізнаватися, пізнатися, спізнавати, спізнати, зазнайомлюватися, зазнайомитися …   Словник синонімів української мови

  • Княжии — Княжий княжии, ая, ое; княжь, я, е прилаг. к князь (1): Тогда при Олзѣ Гориславличи сѣяшется и растяшеть усобицами; погыбашеть жизнь Даждь Божа внука; въ княжихъ крамолахъ вѣци человѣкомь скратишась. 16 17. И пришъдъ Иисусъ въ домъ къняжъ. Остр.… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • люди — (1) 1. Подданные: Всеславъ князь людемъ судяше, княземъ грады рядяше, а самъ въ ночь влъкомъ рыскаше изъ Кыева дорискаше до куръ Тмутороканя. 36. 1093: И нача (Всеволод) любити смыслъ уных, свѣтъ творя с ними; си же начаша заводити и, негодовати… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • негодовати — НЕГОД|ОВАТИ (50), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1. Испытывать, проявлять негодование, гнев по отношению к кому л., чему л.; роптать, возмущаться: и ерьтикомъ негодова (πρоσоχϑήσας) ЖФСт XII, 126 об.; обаче негодовавъше сами при˫атыихъ ради. (ἀγανανακτήσαντες)… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • диспозиция — и, ж. disposition f., нем. Disposition, пол. dyspozycyja <, лат. dispositio. 1. Распоряжение, усмотрение; воля, власть. Сл. 18. Кго Царского Величества Всемилостивейшей диспозиции и решению представляется <сей пункт договора> . 4. 7.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.